Як уникнути стресу?

 

      Рекомендуємо звернути увагу, прислухатись та використовувати такі прості і доступні поради для запобігання професійному вигоранню та стресу:

  • Насамперед—учіться планувати. (Пам’ятайте! Дезорганізація може призвести до стресу).
  • Визнайте й прийміть обмеження. (Багато з нас став­лять перед собою абсолютно недосяжні завдання. Але людина не може бути досконалою, тому часто виникає почуття неспроможності чи невідповідності).
  • Розважайтесь. (Іноді необхідно втекти від життєвих проблем. Знайдіть захопливе й приємне заняття)
  • Учіться терпіти й прощати. (Нетерпимість до інших призведе до гніву. Спробуйте зрозуміти, як почуваються інші люди, це допоможе вам прийняти їх).
  • Будьте позитивною особистістю. (Не критикуйте й учіться хвалити інших. Зосередьтеся на позитивних рисах людей).
  • Уникайте нездорової конкуренції. (В житті дуже багато ситуацій, коли ми не можемо уникнути конкурен­ції. Але занадто велике прагнення вигравати в багатьох сферах життя створює напруження й тривогу, робить людину агресивною).
  • Навчіться керувати своїми емоція­ми. Вирвати­ся зі стресового кола допоможе найпрості­ша йогівська вправа. Заплющить очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть у сторони, уявляючи, як у них   входить енергія. Складіть їх одна на іншу — ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і зас­покоїтися. Не забувайте хвалити себе що­разу, коли вам удасться впоратися з хви­люванням.
  • Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імун­ну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку, організм продукуватиме бажані гормони радості.
  •  Відпочивайте разом із сім’єю.
  •  Фізичні вправи знімають нервове напруження.
  •  Музика – це теж психотерапія. Слухайте спокійну музику.
  •  Бувайте на дворі, гуляйте, сидіть в парку, бігайте.
  • Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.
  • Постійно концентруйтеся на світлих сторонах життя та подіях – це збереже здоров’я і сприятиме успіху.
  • Їжте морозиво – там є компонент, який покращує настрій. І банан – в ньому є сиротин, гормон щастя. 

 

 Школа люблячих батьків

Сімя  є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

 

Десять заповідей для батьків

  1. Не вчіть дітей того, чого ви самі не знаєте. Для правильного виховання дитини необхідно знати її вікові й індивідуальні особливості.
  2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша ціль – виховувати людину для життя серед людей.
  3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
  4. Не ігноруйте дитину. Дитина має бути впевненою у власних силах. З упевненої дитини виростає відповідальна людина.
  5. Будьте терплячими. Ваша нетерпіння – ознака слабкості, демонстрація невпевненості в собі.
  6. Будьте послідовними  у своїх вимогах. Пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил; спокійним тоном спілкування; не поспіхом, а послідовністю.
  7. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина навчалася і здобувала  новий досвід у спокійному темпі. Дозволяйте дитині відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона сама вчиться розпоряджатися собою.
  8. Ніколи не говоріть дитині: «Роби так, як я сказала (сказав)!».Замініть цю форму вимоги на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь тощо». Дитина має звикати до того, що діяти потрібно не за наказом, а тому, що це правильно і необхідно.
  9. Не порівнюйте свою дитину з іншими. Звертайте увагу на те, що виходить у дитини краще,  а не те, що вдається їй гірше.
  10. Ніколи не говоріть дитині, що у вас немає часу. Для дитини це означає: «У мене немає часу тебе любити».

Шановні батьки!

Ваша дитина – унікальна людина!

Пам’ятайте це завжди!

 

 

Рекомендації психолога щодо організації

навчально – виховного процесу у 5 класі  

   Перехід з початкової школи в середню повязаний із зростанням навантаження на психіку учня. Психологічні й психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку навчання у пятому класі школярі переживають період адаптації до нових умов навчання. Різка зміна умов навчання, розмаїття та ускладнення вимог, що пропонуються школяру різними вчителями – все це є досить серйозним випробуванням для психіки дитини.

  Як показує практика, більшість дітей переживають перехід із початкової школи в основну, як важливий крок у своєму житті.

  Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей, а саме:

-         збільшення обсягу змісту освіти;

-         збільшення ваги багатопредметного навчання й розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;

-         на місце першої вительки приходить новий класний керівник;

-         відбувається перехід до кабінетної системи навчання;

Не всі п’ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Тому у період адаптації важливо забезпечити дитині лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятикласник постійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителя, психолога, батьків.

  При складанні розкладу уроків має враховуватися динаміка розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Особливу увагу слід звернути на фізичне виховання школярів. Фізичне навантаження має бути посильним.

 Пропоную "Поради для батьків п’ятикласників”:

1.     Якщо Вас турбує в поведінці дитині, якомога швидше зустріньтеся ї обговоріть це із практичним психологом та класним керівником.

2.     Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід з конфліктів.

3.     Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися до шкільного психолога або класного керівника.

4.     Привчайте дитину до самостійності поступово.

5.    Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

6.   Основним помічником у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

7.     Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.

8.     З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі.

9.     Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни.

10.  Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.